Борги за "комуналку" можуть стягнути з пенсії або зарплати, а також через накладення арешту на майно боржника. Забрати за певних умов можуть і єдине житло.
Про це розповідається в сюжеті телеканалу "Україна", передає видання "Сегодня".
Відзначається, що в комунальні компанії за допомогою юристів можуть швидко подавати позови проти боржників, які розглядаються за спрощеною процедурою – самого боржника при цьому не викликають на засідання.
"Далі йде судовий наказ і дається 15 днів на його оскарження. Якщо наказ не оскаржили, споживач потрапляє до Єдиного реєстру боржників. По суті, це онлайн база даних, поява в якій не дозволить боржнику, наприклад, продати майно, виїхати за кордон або отримати кредит", - описують процедуру журналісти.
Примусово стягнути борг можуть із зарплати або пенсії, розповідає експерт у сфері ЖКГ Олег Голубенко. Однак, зазначає юрист Андрій Никончук, можливості для цього у компаній не завжди є – щоб стягнути борг, потрібно володіти інформацією про рахунок або майно боржника.
"На цьому етапі у суб'єкта надання послуги певною мірою пов'язані руки – він не може володіти цією інформацією, і ніхто йому про неї не розповість", – говорить Никончук.
З іншого боку, судові пристави можуть прийти безпосередньо в житло, за яким сформувався борг, і накласти арешт на майно – побутову техніку, автомобіль, – і виставити його на продаж.
Єдине житло можуть забрати, якщо борг за одну з комунальних послуг перевищив 20 мінімальних зарплат, що на даний момент становить 120 тис.грн.
Якщо така загальна заборгованість сформувалася за кілька послуг, то житло не заберуть, так як з боржником буде судитися конкретна компанія. Також державні виконавці не мають права забирати житло за борги під час карантину.
Зазначається, що на початок лютого сумарні борги українців за комунальні послуги склали 81 млрд грн, збільшившись відносно грудня 2020 року 7,4 млрд грн.